Гачок

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гачок, -чка, м. Ум. отъ гак. Крючекъ. Шух. І. 226. Скуй гачок на удку. Левиц. І. 123.

Сучасні словники

1. Зменш. до гак 1—3. Розмовляючи з чоловіком, Зося перестала вертіти гачком (Нечуй-Левицький, I, 1956, 225); Б'ється бідна рибка на гачку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 470); Двері злетіли з гачка і навстіж відчинилися (Іван Микитенко, II, 1957, 298). ▲ Спусковий гачок, військ. — частина затвору вогнепальної зброї. Корсуна врятувало тільки те, що він, вартуючи, тримав палець на спусковому гачку автомата (Василь Минко, Вибр., 1952, 337); Мефодій обрав собі жертву, прицілився, натиснув спусковий гачок (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 412). ▲ Відчепити з гачка смерті — врятувати від смерті. — Зробіть, Костянтине Івановичу, добре діло — відчепіть з гачка смерті невинну душу (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 459); Гачком за ребра [зачіпати], ірон. — гостро критикувати, пробирати за що-небудь. — Тільки ж дадуть мені перцю [на районній нараді].. зразу ж мене гачком за ребра: ти про свої цифри скажи (Семен Журахович, Вел. розмова, 1955, 19); Закинути гачок на кого — мати якісь наміри щодо кого-небудь. Едвінові грозила руїна, і він, очевидно, закинув гачок на Ніну, котру вважав великою багачкою (Іван Франко, III, 1950, 166); На гачок ловити (зловити, брати, взяти і т. ін.) кого — вводити кого-небудь в оману. Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 164); Вчитель — людина дуже обережна: такого нелегко взяти на гачок (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 184); На гачок ловитися (попадатися) — бути ошуканим, обманутим. Сташка наче ненароком натякала облюбованій нею «жертві», що вона «щось знає» про нього. При цьому Стаха робила таку таємничу міну, що навіть серйозний хлопець ловився на цей гачок (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 380); Буржуазні ідеологи звичайно протиставляють лозунг свободи творчості принципу партійності. Анархіствуючий міщанин легко попадається на цей гачок: йому здається, що тут справді знайдено найуразливіше місце цього принципу (Шамота, Талант і народ, 1958, 104).

2. Закручена лінія, завиток, розчерк у письмі. Позирав [школярик] на таблицю, стараючись виводити на папері такі самі крючки, гачки та ковбаси, які вивела вправна економська рука на таблиці (Іван Франко, I, 1955, 250); Все там [в школі] було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 27); Вже, здається, дуже подібним є підпис, от тільки в кінці літеру «р» він розтягає, смикає вгору і потім якимись гачками тягне вниз (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 93).

3. перен., розм. Зачіпка, причіпка при розгляді чого-небудь. Він [доктор Вессервіссер], без сумніву, талановитий і знающий чоловік. Та тут є й гачок. Бачите, є два роди знающих людей: такі, що щось знають добре, і такі, що знають усе ліпше (Іван Франко, III, 1950, 256).

Ілюстрації

Гачок1.jpg Гачок2.jpg Гачок3.jpg Гачок4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови

Зовнішні посилання