Гаківниця

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гаківниця, -ці, ж. Длинное крѣпостное ружье. КС. 1882. X. 142. Три рушницігаківниці і три самопали. Шевч. 450.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда ГАКІВНИ́ЦЯ, і, ж., іст. Довга і важка рушниця, з гаком на прикладі, яка була на озброєнні запорізьких козаків у XV-XVI ст. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці (Шевч., І, 1951, 508); На валах стояли гармати і гаківниці, щоб відбивати наглі напади ворогів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 402).

Ілюстрації

Завантаження (1).jpg Завантаження.jpg

Медіа

Медіа:https://youtu.be/iWWrT-hMelE.

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. /АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 18.

Зовнішні посилання

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B3%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F