Гайно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гайно, -на, с. 1) Навозъ, испражненія. Нои. № 7916; № 6572. 2) Подстилка соломы для скота. О. 1862. ѴІІІ. 49. 3) Медвѣжья берлога. Шух. L 22. 4) Безпорядокъ. Гайном стояти. Быть въ безпорядкѣ. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном.

Гайно, нар. Мѣшкотно, медленно.