Гавкнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гавкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. І. 108. ГА́ВКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до гавкати. У дворі гавкнуло цуценя (Марко Вовчок, I, 1955, 72); — Глянула [Параска] на мене, та як роззявить свою вершу, як гавкне на ввесь город (Нечуй-Левицький, II, 1956, 25); — Назад! — гавкнув на них гітлерівець, — вийдіть до коридора й постукайте! (Юрій Яновський, II, 1954, 39); * У порівняннях. — Га? — обізвалась Хівря дзвінко, як гавкнула (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 95).

Ілюстраціі

ФайлGavknyti091118.jpg ФайлGavknyti91118.jpg