В’ятер

В’ятер, -ра, в’ятір, -ра, м. - те ж саме, що ятір - риболовне знаряддя типу пастки (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ. Усю торішню зиму Рибалка ятером ловив в тій річці рибу (Євген Гребінка, I, 1957, 75); На кожному кілку сушились ятері, чудові дебелі ятері, сплетені майстерною рукою дядька Йони (Олесь Донченко, IV, 1957, 202); В ятері набивалось того карася мало не до горловини, та все такого, наче він із золота вийшов (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 97); Захарові здалося, що доля його залишила ще там, у окопчику за Дінцем, і тепер він ось який уже рік самотужки б'ється в ятері життя (Іван Ле, Право.., 1957, 242); Господар, очевидно, не скоро б виплутався з словесних ятерів, які сам наставляв, коли б на той час не загавкав Бровко (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 66). Ніхто їх не ловив, ні волоком, ні в’ятірами. Люде в’ятірі просушували. Грин. II. 58.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Старовинне знаряддя для рибної ловлі у вигляді циліндра. Має спеціальну конструкцію — риба в нього запливає, а випливти не може. Розставляється рибалками, а через деякий час з нього дістається риба (трусити ятір).

В давнину виготовлявся з лози, плівся як кошик. Тоді це було стаціонарне рибальське знаряддя, виконане з обручів (від 3 до 10) або зігнутих у коло лозин, на які натягувалася сітка або прив'язувалося тонке пруття. Цей засіб для риболовлі мав два конусоподібні кінці, один із яких, закритий, був витягнутий зовні, а другий, з вузьким отвором, — повернутий всередину. По його боках кріпилося одне чи два плетені полотнища довжиною до 5 метрів, що закінчувалися вузькими планками[6]. Заздалегідь ятір розташовували на протоках мілких річок.

Зараз найчастіше виготовляється з металевих обручів, обтягнутих сіткою.

Часто до ятера додають крила, щоб перегородити більшу частину водойми.

Риболовля ятером належить до браконьєрства.

Ілюстрації