Відліт

Відліт, -льоту, м. Отлетъ, улетаніе.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВІДЛІ́Т, льоту і лету, чол. Дія за значенням відлетіти 1. Коли ці птахи [чайки] летять далеко в море — буде тиха, ясна погода, а поквапливий їх відліт з моря віщує бурю (Наука і життя, 7, 1956, 24); Позлітавшися у зграї, різне птаство молоде в крилах сили набирає і відльоту в вирій жде (Наталя Забіла, Промені, 1951, 140). ♦ На відльоті — збоку, осторонь. Був на одльоті хуторок (Іван Котляревський, I, 1952, 180).

Ілюстрації

Медіа