Відкидати

Відкидати, -даю, -єш, гл. 1) = Відкинути 3. Лежить, відкидавши ноги, як кулик після яйця. Ном. № 14087. Вм. ноги говорятъ также: кочерги, гуркала, сурелі. Ном. № 10879.

Відкидати, -даю, -єш, сов. в. відкинути, -ну, -неш, гл. 1) Откидывать, откинуть, отбрасывать, отбросить. Лопатою нечисть відкидають. Ном. № 8059. 2) Отвергать, отвергнуть. Не відкидай Лого прохання. К. Псал. 3) Відкинути ноги. Умереть. Як не мудруй, а вмерти треба!... Ори і засівай лани, коси широкі перелоги і грошики за баштани лупи, та все одкинеш ноги. Г. Арт. (О. 1861. III. 111). Иногда это значить лишьлежать сильно утомленнымъ, обезсиленнымъ. См. Відкидати. 4) Отворять, отворить. Одкинула двері, держить настежі. МВ. (КС. 1902. X. 147). Одкинула заслонку. Кролев. у. 5) — на сито. Отцѣживать, отцѣдить на сито. Маркев. 169.