Відгонити

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Відгонити, -ню, -ниш, гл. 1) = Відганяти. 2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.