Відборона

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Відборона, -ни, ж. Оборона, защита отъ. Схопивши у руки по каменюці, став на відборону. МВ. (О. 1862. I. 104).

Сучасні словники

ВІДБОРО́НА, и, ж., діал. Оборона, захист. Парубки були за ним кинулися, так він, схопивши у руки по каменюці, став на відборону

Ілюстрації

250px-KIEV1240.jpg 630 360 1646749781-680.jpg Ter.jpg

Медіа

Див. також

ОБОРО́НА, и, жін.

1. Дія за значенням обороняти і оборонятися.

2. Заступництво, підтримка; захист.

3. Сукупність засобів, необхідних для безпеки, захисту країни.

4. військ. Система вогневих точок, укріплень і т. ін., на якій розміщуються пінська, готуючись відбити напад противника.

5. юр. Сторона, яка відстоюс інтереси обвинувачуваного під час суду.

Джерела та література

Академічний тлумачний словник української мови

Зовнішні посилання