Відбляск

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Відбляск, -ку, м. Отблескъ. Левиц. Пов. 25.


Сучасні словники

Відблиск

  • Сяяння відбитого світла; відсвіт на якій-небудь поверхні. Відблиски світла тремтіли на землі круг вогнища, як срібляста сітка Михайло Коцюбинський, I, 1955, 219); З льохового віконця [падали] до середини бочки слабі відблиски сонячного світла (Іван Франко, VI, 1951, 162); Відблиски полум'я переливалися в його чорних, широко відкритих очах (Олесь Гончар, I, 1954, 72);
  • Відтінок якогось кольору; полиск. Зоря жевріла червоним світлом, і хмари були з червоним відблиском (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 101); Просто проти вікна, під купою хмизу, стояв чорний, з металевим відблиском грак (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 83); * Образно. І в срібних одблисках надземної музики У небі журавлів далекий ключ пливе (Максим Рильський, I, 1960, 153).
  • перен. Відбиття якихось переживань, почуттів і т. ін. Розумні гнівні очі малої людини на мить зустрілись із зажерливими очима темної тварини, в яких світився одблиск хижої думки... (Степан Васильченко, II, 1959, 8); З очей його майже не зникав відблиск прихованої хитрої посмішки (Юрій Смолич, III, 1959, 113).

ВІДБЛИСК

  • вилиск, відсвіт, полиск, виблиск, (на небі) заграва; пор. СПАЛАХ.

Ілюстрації

Відблиск1.png Відблиск2.jpg Відблиск3.jpg Відблиск4.jpg

Медіа

Див. також

Відблиск Матеріал з Вікіпедії

Відблиски Матеріал з Вікіпедії