Враженя

Враженя, -няти, с. = Вражча. Жиденятавраженята. беруть з хати котенята. Грин. ІІІ. 326. ВРАЖЕННЯ 1, я, сер. 1. Те, що залишається в свідомості людини від баченого, пережитого. Пишу оповідання на основі своїх вражень з Карпат (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 400); Враження бою і тяжка нічна робота втомили їх (Олесь Гончар, I, 1954, 41); // Почуття, відчуття. Остапові нудно. Він має таке враження, наче чекає перевозу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367).

Ділитися (поділитися) враженнями — розповідати один одному про що-небудь бачене, пережите. Партизани ділилися враженнями першого значного бою, який вони провели об'єднаними силами (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 38).

2. Вплив чого-небудь на когось. Аж тепер, під свіжим враженням недавньої пригоди, я чув, як щемить моє серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 260); Під безпосереднім враженням революції 1905 року Франко створив свій найбільший поетичний твір — поему «Мойсей» (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 67). 3. Думка, уявлення, що складається внаслідок знайомства, зіткнення з ким- або чим-небудь. Я сама тепер бачу, що моя книжка вийшла занадто сумна, і се шкодить доброму враженню (Леся Українка, V, 1956, 92); Лампа світила тьмяно, і складалося враження, що навколишні речі спали (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 256); Він пильно прислухався до зауважень, переглядав зошити, куди відвідувачі записували свої враження (Олесь Донченко, I, 1956. 502).

Робити (зробити, справляти і т. ін.) враження на кого — викликати в свідомості кого-небудь певне уявлення або думку. Біла церква серед могутньої зелені робила приємне враження (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309); Владко від першого разу, коли [Регіна] побачила його в коломийці, зробив сильне враження на неї (Іван Франко, VI, 1951, 240).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 757.Коментарі (0)