Володіти

Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Медіа
3 Джерела та література
4 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Мати що-небудь у своїй власності. — А закон про вибори установлює, що всі ті, хто володіють наділеною землею, вибирають окремо від власників (Панас Мирний, IV, 1955, 365); — Всі багатства країни належатимуть тим, хто працює. Земля, заводи, отакі ліси, як цей, всім володітиме народ (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 464); // Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.). Володіючи непоганим голосом, часом захоплювала [Любов Прохорівна] співом навіть батьків (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 23); Анатолій відзначив, що вона володіє даром вільно підтримувати будь-яку розмову (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 298).

2. також без додатка. Те саме, що володарювати. Довгі дні і довгі літа Володів той князь щасливо (Іван Франко, XIII, 1954, 12); — Щоб природою володіти, як цього вимагає наш час, то треба теж мати велике обдаровання! (Іван Ле, Право.., 1957, 90); Здається, що полем бою володіють не десятки залізних страховиськ, а ці два юнаки (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 201).

3. перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові, своїй волі. Для неї краще позбутися суперниці, щоб потім безроздільно володіти Прохором (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 235); // Опановувати, охоплювати когось (про думки, почуття). Усякий страх покинув хлопця. Ним володіла одна тільки думка (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 385); Вона теж відчувала те піднесення, яке володіло всіма робітниками цеху (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 299).

4. Уміти діяти, користуватися чим-небудь. Шаблю носить той, хто нею добре володіє (Олександр Корнійчук, I, 1955, 212); — Про мене байдуже, яких вона [скрипка] майстрів, а володієш ти нею добре (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 296); // Добре знати що-небудь. Михайло володів польською мовою, як уроджений поляк (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 59); Є багато диригентів, які однаково добре і віртуозно володіють як хоровою, так і оркестровою технікою тактування і диригування (Колесса, Основи техніки диригування, 1960, 194).

Володіти пером — пишучи, майстерно викладати свої думки.

5. Бути спроможним рухати частинами свого тіла. Все жаліється [баба] та жаліється Мотрі: — Отже, дочко, щось мені погано ... руками й ногами зовсім не володію (Панас Мирний, II, 1954, 60); Руки у неї тремтіли. Вона насилу володіла своїми руками (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 128). ♦ Володіти собою — уміти стримувати себе, триматися врівноважено, спокійно. І якщо слова його звучали немовби байдуже, то погляд цей показав їм, що він зовсім не спокійний, що він лише добре володіє собою (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 50).

==Ілюстрації==http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8&action=edit&section=2#