Вимисливий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

=Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ВИМИСЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Примхливий, вередливий. — Сину мій сину, — каже [Орлиха], — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати; се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її! (Марко Вовчок, I, 1955, 80). Вимисливий, а, е. Капризный, прихотливый. Се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її. МВ. І. 122.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 170.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання