Вигравати
Вигравати, -ваю, -раю, и -єш, сов. в. виграти, -раю, -єш, гл. 1) Выигрывать, выиграть. Виграв у карти. Виграв мужик з паном справу. 2) Переливать свѣтомъ, блестѣть, заблестѣть, переливаться цвѣтомъ, засіять. Сонечко зза хмари виграло. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42). Світло виграє у кришталю усякими цвітами. Ком. І. 21. Въ нижеслѣдующихъ значеніяхъ только въ несов. в.: 3) Играть. Як та водяна русалка вигравав хлопець у воді. Левиц. І. 63. Оттоді то по городах на музики вигравали. Макс. Ой там козак похожає, у бандурку виграває. Мет. 73. 4) О морѣ: волноваться. Синіє море, виграває. Шевч. 91. 6) Гарцовать (на). Вигравали наші хлопці вороними кіньми. Мил. 78. Поперед війська да конем виграє. АД. І. 25. 6) Бродить. Пиво виграє.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВИГРАВАТИ, виграю, виграєш і заст. виграваю, виграваєш, недок., ВИГРАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. і неперех. Здобувати, одержувати що-небудь завдяки певній грі, при розігруванні лотереї і т. ін. — І нащо ти граєш в карти, коли ти більше програєш, ніж виграєш? — спитала вона (Нечуй-Левицький, I, 1956, 380); Всі сидять і грають в карти. Тільки Клара виграє (Леся Українка, IV, 1954, 155); [Юхим:] А ви не грали? [Харитон:] Та я ж виграв! Аж тринадцять копійок виграв... (Марко Кропивницький, II, 1958, 45); В павільйоні ревла корова, яку можна було виграти в лотерею за десять копійок (Юрій Смолич, II, 1958, 114).
2. перех. і неперех. Добиватися перемоги, позитивного результату в чому-небудь. Вітчизно, земле многосила, ти виграєш останній бій (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 161); [Старшина:] Я Казюку й сам добре знаю, не одну справу з ним виграв! (Карпенко-Карий, I, 1960, 41); — І тобі не шкода, що ти не виграла в жоднім змаганні? (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 88); // Добиватися певної економії у чому-небудь. Щоб виграти кілька секунд і тим часом зосередитись, Ніна потяглась рукою за зошитом (Олесь Донченко, V, 1957, 446); Вона глянула назад, щоб побачити, скільки метрів виграла на цьому маневрі (Юрій Смолич, І, 1958, 98).
♦ Вигравати (виграти) час — вкладатися в коротший відрізок часу, ніж потрібно; діставати перевагу в часі. Розробляючи перспективний план розвитку економіки країни, партія виходить з необхідності виграти час в мирному економічному змаганні з найбільш розвинутими капіталістичними країнами (Комуніст України, 1, 1959, 2); Він [ворог] виграв деякий час, поки Андрій та Михайло зупинилися біля свого товариша перевести дух і глянути, що з ним (Микола Трублаїні, I, 1955, 127).
4. тільки недок., перех. і неперех. Грати на музичному інструменті щось; грати певний час. І військо, як море, З знаменами, з бунчугами З лугу виступало Та на трубах вигравало (Тарас Шевченко, II, 1953, 137); Вона хутко відкрила кришку [піаніно], вдарила кілька акордів, потім, захопившись, вигравала легеньку прелюдію (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 233).
5. тільки недок., неперех., перен. Рухатися в різних напрямках енергійно, грайливо (про риб, комах і т. ін.). — Піду над воду, спущуся над саму річку, полюбуюся як риба виграє.., — думає Христя (Панас Мирний, III, 1954, 242); Бджоли вигравали проти сонця (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 361);
// Гарцювати на коні. Вигравали козаки на конях, мов хвилі на морі (Нечуй-Левицький, І, 1956, 457);
// Рухатися дуже швидко, в різних напрямах, бушувати (про вітер, хвилі і т. ін.). Вітер віє-вигравав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 155); Коли глянути на схід, то далеко бурхливими хвилями вигравала безкрая поверхня моря (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 160).
6. тільки недок., неперех., перен. Перебувати в діяльному, збудженому стані. Виграє у м'язах сила, Ідемо плече в плече (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 269).
1. тільки недок. неперех., перен. Переливатися барвами. Сніжок під ногами поскрипує.. А як він виграє на світлі всіма барвами! (Петро Колесник, Терен.., 1959, 186); Багато прибрана вітрина вигравала блиском золота, жаринками коштовних камінців, тьмяним полиском срібла й дзеркальним світлом нікелю (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 11);
// Блищати, сяяти, відбиваючись у чомусь. Місяць виграє на темних шибках вікон(Панас Мирний, I, 1954, 62);
// Виділятися яскравим кольором, кольорами. — Уже... Защебетала, — милуючись дружиною, на щоках якої вигравав здобутий біля печі рум'янець, добродушно промовив Горбатюк (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 98); Мальований комин вигравав усіма фарбами (Яків Качура, Вибр., 1947, 94);
// Освітлювати рухливими плямами (про проміння, світло). Воно [сонце] вигравало райдужними зайчиками на стінах (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 3);
// Перебувати в русі, робитися більш або менш виразним. На її обличчі вигравала щаслива посмішка (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 129); Від кожного поруху під жупаном йому вигравали тугі м'язи (Петро Панч, III, 1956, 34).
8. Те саме, що виграватися 1. Пиво виграє (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 378.
"Словопедія"
ВИГРАВАТИ
виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому. Бити кого-небудь по зубах. (Хома:) Я тобі такого третячка на зубах виграю,що аж за вухами залящить (М. Костомаров).
гра́ти очи́ма до кого і без додатка. Грайливо поглядати на когось, прагнучи звернути на себе увагу, викликати до себе інтерес.Грав (Йон) до неї очима та міцно тримав за руку (М. Коцюбинський); Віталикові, здається, не до сміху, бо Тоня все ще літає у вальсі.., грає очима до партнера, пускає бісики (О. Гончар); Як не грала очима (Настя), а він оминав її хату (Ю. Мушкетик); // Виявляти поглядом веселий, грайливий настрій. — Хай дивиться — не поживиться! — каже Марина, граючи веселими очима(Панас Мирний); Стояла Мотря й, граючи очима, ласкаво всміхалася (В. Винниченко); — Іч, яка ти сьогодні! — Яка? — радіє,грає очима і соромиться дівчина (М. Стельмах). гра́ти свої́ми очи́ма. Особливо часто він підходив до мене й грав своїми ..очима. Ця “гра” робила з нього майже мавпу, але він цього не п
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ВИГРАВА́ТИ, виграю́, виграє́ш і заст. виграва́ю, виграва́єш, недок., ВИ́ГРАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. і неперех. Здобувати, одержувати що-небудь завдяки певній грі, при розігруванні лотереї і т. ін. — І нащо ти граєш в карти, коли ти більше програєш, ніж виграєш? — спитала вона (Н.-Лев., І, 1956, 380); Всі сидять і грають в карти, Тільки Клара виграє (Л. Укр., IV, 1954, 155); [Юхим:] А ви не грали?[Харитон:] Та я ж виграв! Аж тринадцять копійок виграв… (Кроп., II, 1958, 45); В павільйоні ревла корова, яку можна було виграти в лотерею за десять копійок (Смолич, II, 1958, 114). 2. перех. і неперех. Добиватися перемоги, позитивного результату в чому-небудь. Вітчизно, земле многосила, ти виграєш останній бій (Гонч., Вибр., 1959, 161); [Старшина:] Я Казюку й сам добре знаю, не одну справу з ним виграв! (К.-Карий, I, 1960, 41); — І тобі не шкода, що ти не виграла в жоднім змаганні? (Ів., Вел. очі, 1956, 88); // Добиватися певної економії у чому-небудь. Щоб виграти кілька секунд і тим часом зосередитись, Ніна потяглась рукою за зошитом (Донч., V, 1957, 446);Вона глянула назад, щоб побачити, скільки метрів виграла на цьому маневрі (Смолич, І, 1958, 98). ◊ Виграва́ти (ви́грати) час — вкладатися в коротший відрізок часу, ніж потрібно; діставати перевагу в часі. Розробляючи перспективний план розвитку економіки країни, партія виходить з необхідності виграти час в мирному економічному змаганні з найбільш розвинутими капіталістичними країнами(Ком. Укр., 1, 1959. 2); Він [ворог] виграв деякий час, поки Андрій та Михайло зупинилися біля свого товариша перевести дух і глянути, що з ним (Трубл., І, 1955, 127). 3. неперех. Одержувати якусь перевагу, ставати кращим. Кофта була обшита малиновим оксамитом, при котрому дуже вигравав її смуглявий вид та темні виразні очі (Н.-Лев., IV, 1956, 66); — Коли [наукову працю] опрацювати, так би мовити, художньо, вона тільки виграє від цього (Ле, Міжгір’я, 1953, 480). 4. тільки недок., перех. і неперех. Грати на музичному інструменті щось; грати певний час. І військо, як море, З знаменами, з бунчугами З лугу виступало Та на трубах вигравало (Шевч., II, 1953, 137);Вона хутко відкрила кришку [піаніно], вдарила кілька акордів, потім, захопившись, вигравала легеньку прелюдію (Досв., Вибр., 1959, 233). 5. тільки недок., неперех., перен. Рухатися в різних напрямках енергійно, грайливо (про риб, комах і т. ін.). — Піду над воду, спущуся над саму річку, полюбуюся як риба виграє.., — думає Христя(Мирний, III, 1954, 242); Бджоли вигравали проти сонця (Кучер, Чорноморці, 1956, 361); // Гарцювати на коні. Вигравали козаки на конях, мов хвилі на морі (Н.-Лев., І, 1956, 457); // Рухатися дуже швидко, в різних напрямах, бушувати (про вітер, хвилі і т. ін.). Вітер віє-виграває (Гл., Вибр., 1957, 155); Коли глянути на схід, то далеко бурхливими хвилями вигравала безкрая поверхня моря(Чорн., Визвол. земля, 1959, 160). 6. тільки недок., неперех., перен. Перебувати в діяльному, збудженому стані. Виграє у м’язах сила, Ідемо плече в плече (Бичко, Вогнище, 1959, 269). 7. тільки недок. неперех., перен. Переливатися барвами. Сніжок під ногами поскрипує.. А як він виграє на світлі всіма барвами! (Кол., Терен.., 1959, 186); Багато прибрана вітрина вигравала блиском золота, жаринками коштовних камінців, тьмяним полиском срібла й дзеркальним світлом нікелю (Кучер, Прощай.., 1957, 11); // Блищати, сяяти, відбиваючись у чомусь. Місяць виграв на темних шибках вікон (Мирний, І, 1954, 62); // Виділятися яскравим кольором, кольорами. — Уже… Защебетала, — милуючись дружиною, на щоках якої вигравав здобутий біля печі рум’янець, добродушно промовив Горбатюк (Руд., Остання шабля, 1959, 98); Мальований комин вигравав усіма фарбами (Кач., Вибр., 1947, 94); // Освітлювати рухливими плямами (про проміння, світло).Воно [сонце] вигравало райдужними зайчиками на стінах (Мокр., Острів.., 1961, 3); // Перебувати в русі, робитися більш або менш виразним. На її обличчі вигравала щаслива посмішка (Досв., Гюлле, 1961, 129); Від кожного поруху під жупаном йому вигравали тугі м’язи (Панч, III, 1956, 34). 8. Те саме, що виграва́тися 1. Пиво виграє (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 378. Вигравати, ваю, раю, и єш, сов. в. виграти, раю, єш, гл. 1) Выигрывать, выиграть. Виграв у карти. Виграв мужик з паном справу. 2) Переливать свѣтомъ, блестѣть, заблестѣть, переливаться цвѣтомъ, засіять. Сонечко з-за хмари виграло. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42). Світло виграє у кришталю усякими цвітами. Ком. І. 21. Въ нижеслѣдующихъ значеніяхъ только въ несов. в.: 3) Играть. Як та водяна русалка вигравав хлопець у воді. Левиц. І. 63. Оттоді то по городах на музики вигравали. Макс. Ой там козак похожає, у бандурку виграває. Мет. 73. 4) О морѣ: волноваться. Синіє море, виграває. Шевч. 91. 6) Гарцовать (на). Вигравали наші хлопці вороними кіньми. Мил. 78. Поперед війська да конем виграє. АД. І. 25. 6) Бродить. Пиво виграє. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 154.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Український тлумачний словник вигравати ТолкованиеПеревод вигравати ви́граю, ви́граєш і заст. виграва́ю, виграва́єш, недок., ви́грати, -аю, -аєш, док. 1) перех. і неперех. Здобувати, одержувати що-небудь завдяки певній грі, розігруванню лотереї і т. ін. 2) перех. і неперех. Добиватися перемоги, позитивного результату в чому-небудь. || Добиватися певноїекономії у чому-небудь. Виграти час. 3) неперех. Одержувати якусь перевагу, ставати кращим. 4) тільки недок., перех. і неперех. Грати на музичному інструменті щось; грати певний час 5) тільки недок., неперех., перен. Рухатися в різних напрямках енергійно, грайливо (про риб, комах і т. ін.). ||Гарцювати на коні. || Рухатися дуже швидко, в різних напрямах, бушувати (про вітер, хвилі і т. ін.). 6) тільки недок., неперех., перен. Перебувати в діяльному, збудженому стані. 7) тільки недок., неперех., перен. Переливатися барвами. || Блищати, сяяти, відбиваючись у чомусь. ||Вирізнятися яскравим кольором, кольорами. || Освітлювати рухливими плямами (про проміння, світло). ||Перебувати в русі, робитися більш або менш виразним. 8) Те саме, що виграватися 1). Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. • вигравання • виграватися См. также в других словарях: • вигравати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • гарцювати — вигравати … Лемківський Словничок • гарцювати — 1) (про коней грайливо бігти / тупцювати, підстрибувати на місці), басувати, грати, вигравати, вибасовувати; гопцювати (підскакувати) 2) (на кому їхати верхи, демонструючи зграбність, уміння), басувати (на кому), вигравати (на кому, ким),… … Словник синонімів української мови • Стрельбицкие — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения … Википедия • Гирский, Степан Богданович — Степан Гирский Общая информация … Википедия • вигравання — я, с. Дія за знач. вигравати 4 8) … Український тлумачний словник • виграватися — ає/ться, недок., ви/гратися, ається, док. 1) У процесі бродіння досягати повної міцності. 2) тільки недок. Пас. до вигравати 1), 2) … Український тлумачний словник • виграти — див. вигравати … Український тлумачний словник • відіграватися — раю/ся, рає/шся, недок., відігра/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Вигравати партію після програшу. 2) на кому – чому, перен., розм. Легко виходити зі скрутного становища хитрощами, обманом. 3) з ким, перен., розм. Мати місце, відбуватися … Український тлумачний словник • обігравати — ра/ю, ра/єш, недок., обігра/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Здобувати перемогу над ким небудь у якійсь грі; вигравати в кого небудь. 2) Уміло використовувати що небудь (для сценічної гри, дії і т. ін.) … Український тлумачний словник
Ілюстрації
|
|
|
|
