Вигоряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вигоріти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Кіев. у. Паша вигоріла до коріня. Стор. І. 50.
