Вибріхувати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вибріхувати, -хую, -єш, сов. в. вибрехати, -шу, -шеш, гл. 1) Ложью, обманомъ пріобрѣтать, пріобрѣсть. (Циган) що вибреше, що вимота, то те й його. Рудч. Ск. II. 190. 2) Выдумывать, выдумать небылицы. Глузує над людьми, базіка, вибріхує таке, що на, неначе пані превелика. Гліб. 47. ВИБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРЕХАТИ, ешу, ешеш, док., розм. 1. перех. Здобувати, діставати брехнею. А все ж таки, хоч я й брехуха, а вибрехала небожеві дві сотні карбованців, три пари волів, дві корови, два десятки гусей, ще й Килину з бабою на придачу (Н.-Лев., III, 1956, 59). 2. неперех. Говорити неправду, брехати.

Сучасні словники

Тлумачення слова у Публічному електронному словнику Української мови http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

Ілюстрації

1406558110_lgun_3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання