Вечорина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Вечорина, -ни, ж. 1) = Вечір. Борз. у. Хоч не вранці, в вечорині. Мил. 195. 2) = Вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину. Лукаш. 91. 3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. ХС. VII. 427. Ум. Вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки. Мет.
