Веселити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Веселити, -лю, -лиш, гл. 1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою. МВ. І. 70. 2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. К. Псал. 54. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити. Шевч. 327.
