Верховик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Верховик, -ка, м. 1) Сѣверный вѣтеръ. 2) Всадникъ, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.