Великомучениця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Великомучениця, -ці, ж. Великомученица. Шевч. 439.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЕЛИКОМУ́ЧЕНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до великомученик. Розповідала вона про життя й страждання Варвари-великомучениці (Олесь Донченко, III, 1956, 31); Б'ють мене [Палажку], молотять, місять, рвуть на мені коси, наче на святій Варварі. Я вже тепер великомучениця, та й годі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 23). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 320.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Великомучениця, -ці, ж. Великомученица. Шевч. 439.	

Словники України on-line

Великому́чениця – іменник жіночого роду, істота

          Словозміна
відмінок однина множина
називний великому́чениця великому́чениці
родовий великому́чениці великому́чениць
давальний великому́чениці великому́ченицям
знахідний великому́ченицю великому́чениць
орудний великому́ченицею великому́ченицями
місцевий на/у великому́чениці на/у великому́ченицях
кличний великому́ченице великому́чениці

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Великомучениця

   -і.
   Жін. до великомученик.

Ілюстрації

Великомучениця.jpg Великомучениця1.jpg Великомучениця3.jpg Великомучениця4.jpg Великомучениця5.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Великомученик

Джерела та література

Великомучениця Катерина

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії