Велико

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Велико, нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. ЗОЮР. 11. 49. Инший велико знає, а в мене пам’яти не має. Велико розумна.... велико здібна. К. XII. 16. Ум. Величко.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЕЛИКО, присл., заст.

1. У великій мірі; дуже. А він таки любив її велико (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 465); Велико врадувалися всі звірі, почувши таке ласкаве слово від свого царя (Іван Франко, III, 1950, 229).

2. Багато. Багато було їй діла в господі, велико печалі на серці (Марко Вовчок, I, 1955, 257).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Велико нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. ЗОЮР. 11. 49. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна.... велико здібна. К. XII. 16. Ум. величко.

«Словники України on-line»]

ве́лико - прислівник

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

ВЕЛИКОРОССИЯ стар. Великая Россия (в XVI-XVII вв., напр. Котошихин); см. Первольф. AfslPh 8, 23. Калька греч. ` (в грам. с 1347 г.; см. Ламанский, ЖСт., 1891, No ...

Тлумачний словник Ожогова

Велико -а, -е; великий, велика і велика, велика і велике, великі і великі; найбільший. 1. Переважаючий загальний рівень, звичайну міру, значення, видатний. В. російську мову. Великі люди. Велика перемога. Велика Вітчизняна війна. 2. (великий, -а, -о, -и). Дуже великий. Велика радість. У страху очі великі (остан.: Боягузові всюди страшно, всюди бачиться небезпека). 3. тільки кр. ф. (великий, -a, -о, -и). Більшого розміру, ніж потрібно, просторий. Чоботи великі. Кабінет занадто великий. * Великий князь - в Давній Русі: старший за положенням князь, з 18 в. - Титул членів царської родини, особа, яка має цей титул. Безліч - дуже багато. Не великий пан (не велика бариня) (розм.) - Не важлива людина, нічого з ним (з нею) церемонитися. II сущ. великість, -і, ж. (до 1 знач .; устар.).


Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

сильно Наречие

нареч. сильно; дужо; міцно ~но сказать — перебільшити;

(очень) дуже; сильно; (в большой степени) притьмом и притьмом, притьма и притьма


сильно ТолкованиеПеревод

Словари и энциклопедии на Академике

сильно присл. 1) Присл. до сильний 1), 4), 6), 7). 2) розм. Великою мірою, надто, надзвичайно.

Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

ВЕЛИКО нар. к великыи в 4 знач.:

ѥже тъкмо ѥго быти близь. велико мн˫ахоу на пользоу. ЖФСт XII, 163.

Словник лемковской речи

велико... Пр. Перша частина складаних слів, що відповідає слову "велико", напр.: великоваговий, великодержавництво, великомученик, великорус, ітп.

Ілюстрації

1131895654.jpg Ejfeleva-bashnya3.jpg Storm-7.jpg

Медіа