Вейкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Вейкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать: вей! (о евреяхъ). 2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» «Вейкайте ж ви, кае, і до віку». Вони і побігли (ведмедями). Драг. 6.
