Вацюкати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вацюкати, -каю, -єш, одн. в. вацюкнути, -ну, -неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне. Г. Барв. 354.