Вартовий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(той, хто стоїть на варті) вартівник, чатовий, розм:. караульний, вартівничий.
Значення
1. Який стоїть на варті, охороняє кого-, що-небудь
2. Стосується до варти, пов'язаний з вартуванням
3. Рідко, те саме, що черговий у знач. ім. варто приміщення для вартових
Словник Грінченка
Вартовий, -а, -е. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа. Стор. М. Пр. 73. 2) = Вартівник. ЗОЮР. І. 159. К. ЧР. 389.
Ілюстрації
|
|
|
|
