Валькування

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Валькува́ння, -ня, с. 1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ВАЛЬКУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням валькувати. ВАЛЬКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Робити стіни будівель із вальків глини.

2. Обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини. Мотря валькувала стіни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); Заставила їх [Тоня] чепурити для овець кошару: там підмажте, там повимітайте, там підстеліть... Дивлячись на цілоденну чабанську роботу, вони [жінки] й самі заохотились, ..троє місять, а одна уже валькує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 322).

Ілюстрації

Valjkyvannya051121.jpg |}

Медіа

Див. також

Клаку старалися зробити літом (як кому виходило), до нашого празника (28 серпня), до осені. На клаку збиралися всі родичі і хто желає, та й хазії ходили приглашали: “Приходьте до нас на клаку”. Перед тим привозили з кар’єру багато глини (за це платили), соломи. Люди приходили на клаку славно прибрані, а там передівалися в робочу одежу. Рано того дня шо клака глину місили з триною (соломою), хоч кіньми, хоч волами, а потім ще й ногами. В це время хто місив, співали, трималися один з одним під руки, за руки, весело було. Коли заміс був готовий, одні робили такі боци і передавали їх другим, а ті носили вже, кидали їх на доски у хаті, а чоловіки кидали на горіща, аж поки давали тим жінкам шо мастят, на горіщі вони стояли на колінах.

Сначала на горіща вилазила хазяйка чи хазяїн і кладут на одному з углів (кутків) гроші, шоб у хаті водилися, щоб багаті були (це були такі прикмети), прикидают глиною. Тоді вже всі начинали мастити. Мастили хату зсередини, перше вкидали горіща, потім підграбували стелю, а тоді мастили стіни, ше хто хотів вкидали ше і землю (долівку). В завісімості від того, яка була хата, то по разному і мастили. Ось ще один спосіб мащеня. Брали лати і обмотували такими качалками з соломи і глини, вони називалися вальки, такі вальковані хати були дуже теплі. Лати складали одна до одної плотно, в кожний заруб клали вальок, такі качалки були загрубі, як рука, їх треба було багато на хату.

Вже у кінці як кончили, то хазіїв гурали, кидали у заміс, обмастювали у глину, а потім просили могорич. Вобше хазяїн виносив могорич у заміс ше як місили, вже кричат відти, шо ми повхлявали, хочемо води, то хазяїн ніс випити. Пили потрохи і в обід, але не багато, бо треба було робити.

Як була клака, то це вже треба було колоти порося. Готувалися дуже гарно: котлети, холодці, ковбаси, сир з сметаною і ще багато страв. Їсти давали в обід і ввечері. Після роботи всі милися, переодягалися, бо вдень шуткували, і кидалися боциками глини, і в заміс могли кинути молоді хлопці, дівчата, жінки. Часто наймали гармошку, та вже увечері як вип’ют, то співают, веселяться, дуже нароблялися, але було весело. А після ще і почали в’язати всіх підряд (хустками, отрєзами, рушниками).

Джерела та література

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/p/1/287/2

http://kodyma-fest.com/2016/05/25/klaka/

http://slovopedia.org.ua/93/53394/835583.html

https://www.youtube.com/watch?v=47ndXFl-LuU