Вагоніти

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вагоніти, -нію, -єш, гл. Беременѣть. Дівка не повинна їсти усього близнята яблука там, чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286.


1. Вагітніти. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там, чи що, бо буде вагоніть усе близнятами (Номис, 1864, № 286).

- Ставати вагітною.
- перен. Мати щось у зародковому стані. Це б вийти на поле, стати посеред ланів безмежних, колективних, і слухати, як вагітніє плодами повноколосими земля... (Яків Качура, II, 1958, 51).

2. перен. Лежати тягарем; тяжіти. Напала моя Горбоносиха на другу тему, що вагоніла на її думках (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 429).

Притягуватися до чого-небудь під впливом сили тяжіння. Всі речі природні У світовому просторі додолу тяжать прямовисно (Микола Зеров, Вибр., 1966, 163).

- Мати потяг, прихильність, пристрасть до кого-, чого-небудь. Всупереч усім переслідуванням і перешкодам демократична молодь тяжіла до революційної творчості Шевченка (Радянське літературознавство, 2, 1964, 46).

- Мати потребу зв'язку з ким-, чим-небудь, мати зв'язок з чим-небудь як центром певного впливу. Відривати міста від сіл і округів, що економічно тяжіють до них, через «національний» момент безглуздо і неможливо (Ленін, 24, 1972, 144); Своїми культурними традиціями Покуття впродовж століть тяжіло до великих українських земель (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 68).

- Нависати над чим-небудь, височіти у просторі (про щось дуже велике, важке). Море стелеться чорним важким оксамитом, Небо і чорне, і хмарне тяжіє вгорі (Леся Українка, I, 1951, 245); * Образно. Нападу гроза тяжить над цілим краєм (Микола Зеров, Вибр., 1966, 391); // перен. Бути тягарем (у 3 знач.) для когось; гнітити, мучити. Таємниця, що спершу приємно непокоїла її, згодом почала невимовно тяжіти (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 12); [Руфін:] Ти забуваєш: на мені ще й інші обвинувачення тяжать (Леся Українка, II, 1951, 470).

- перен. Тримати у своїй владі кого-, що-небудь; панувати над ким-, чим-небудь. Безпросвітна темрява тяжіла над трудовим людом. Можливість вчитися мали лише діти заможних (Комуніст України, 6, 1968, 24); Ганна — мати Гната, над якою тяжить приватна власність, ворогує з рідними дітьми (Історія української літератури, I, 1954, 461).