Вавка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВАВКА, и, ж

1. дит Зменш. до вава.

2. розм. Виразка, ранка. Вони [коні] паслися вкупі, однаково худі й мозолясті, з великими вавками на потертих спинах (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 491); Вавки, які з'явилися на ногах в дорозі, незабаром полущились (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 157).

Орфографічний словник української мови

Bа́вка - іменник жіночого роду.

  • Але: дві, три, чотири ва́вки

Словник синонімів Караванського

Bавка - поранення, ураження, р. ураза, уразка; (на совісті) проказа; (висип) екзема.

Вікіпедія

Bавка - це наслідок травми з порушенням цілісності покривів з або без пошкодження прилягаючих тканин.

Ілюстрації

001.jpg 209398.jpg 4564565.jpg N4f13ade2f07ce.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

  • Словник синонімів Караванського
  • Словник української мови
  • Вікіпедія

Зовнішні посилання