Біліти

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Біліти, -лію, -єш, гл. Бѣлѣть, бѣлѣться. Лечу, лечу, а вітер віс, передо мною сніг біліє. Шевч. На синові явір зеленіє, на невісточці береза біліє. Чуб. V. 712.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

1.Ставати, робитися білим, світлим, ясним.(" Біліє місяць; люди сплять"Тарас Шевченко)


2.Ставати, робитися блідим; бліднути.("Опісля, як було побачить [Павло] тую дівчину, біліє, тікає геть"Марко Вовчок)


3.Виділятися білим кольором; виднітися (про що-небудь біле). ("Цвітуть сади, біліють хати. А на горі стоять палати"Тарас Шевченко)

Ілюстрації

4-15-756x425.jpg 7878778787888888888888888888888888888888888888888888888888888.jpeg 66556656.jpeg

Медіа

Див. також

Як побілити стіну

У Києві заборонили білити дерева

Джерела та література

Словник сучасної української мови

Біліти на Вікі

Зовнішні посилання