Білочка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БІЛОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до білка 1. З дерева на дерево перескакують білочки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 154); * У порівняннях. Як білочка на деревину в лісі.., збігла [дівчина] прудко на згірок (Панас Мирний, II, 1954, 35). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 185.


Зменшено-пестливе — бі́лочка- невеличкий лісовий гризун, що живе на деревах, а також хутро цього звіра; колись білячим хутром брали подвірну данину (звідси, очевидно, вираз «обідрати (об­голити) як (на) білку», що в пере­носному значенні — «забрати все»

Приклади в літературі :

у «Слові о полку Ігоревім» та його переспівах йдеться про данину «білками», яку платили русичі по­ганам (тобто іновірцямкочівникам);

пор.: у Панаса Мирного: «А погани про те знали — На Руську землю, як та Галич, налітали, Від кожного двору по білці данину брали»; 

у С. Руданського: «А погані Руську землю всюди обігали І збирали дань по білці Від кожного двору»;

Білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах (В. Сосюра);

А Мариня в сукні білій, Неначе білиця, Богу молиться та плаче, Замкнута в світлиці (Т. Шевченко); 

Грають, стрибаючи з гілки на гілку, білиці (М. Олійник);

Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струн­ких соснах (Н. Кобринська).

фразеологізми з лексемою БІЛОЧКА

1. Обдирати (обдерти, обідрати), як (мов і т. ін.) липку (білку, білочку) — забирати в кого-небудь геть усе; оббирати, грабувати. Прогнав її офіцер, обідравши, як білочку (Панас Мирний, I, 1949, 235).

2. Білочка б'є (накриває) кого. Хтось допився до білої гарячки.

3. Білочку спіймати (уловити). Допитися до білої гарячки.

4. Бути постійно зайнятим. Крутитися як (наче, мов) білка (білочка) в колесі.

5.Символізує гарну, веселу, роботящу дівчину («Дівча, як ви­вірка»).

Народні прикмети : У народі існує прикмета: якщо білки роблять великий запас горіхів — на холодну зиму; разом з тим у старих народних уявленнях білка — «нечиста» тварина, є про­вісницею пожежі, наближена до домовика, русалок та іншої нечис­тої сили.

Ілюстрації

085220386.jpg 2ddf6277a8baa01914a981f322d838b6d29d7b02.jpg Maxresdefau.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=p3Hg91wBBv0

https://www.youtube.com/watch?v=BrBpCXph8GQ

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання