Бідняк

Бідняк, -ка, м. Бѣднякъ, неимущій человѣкъ. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує. Гліб.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

БІДНЯК, а, чол. Бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач. Волох бідняк в шатрі сидить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 107); Був [серед каторжан] сільський учитель, який читав біднякам газети й революційні прокламації (Олесь Донченко, III, 1956, 78).

Словник синонімів Полюги

Бідняк - (убога людина) у знач. ім. бідний, убогий, бідак, бідар, злидар, зневажл. голодранець, безштанько, заст. ланець.

Орфографічний словник

Бідняк - іменник чоловічого роду, істота.

Ілюстрації

Див. також

• Матеріал із Вікіпедії

Джерела та література

• Академічний тлумачний словник
• Словник синонімів Полюги
• Орфографічний словник