Буєн

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Буєн, -йна, -не. Краткая форма отъ буйний. Ой віє вітер, буєн повіває. Грин. ІІІ. 243.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Буєн коротка форма слова буйний. 1. Який виявляється з великою силою; сильний, навальний. 2. Який дуже сильно розрісся; пишний, розкішний. 3. Великий розміром. 4. Невгамовний, нестримний, норовистий. 5. Який виявляє велике збудження, вирує; неспокійний. 6. Бурхливий. Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш. Збуди його, заграй ти з ним (Тарас Шевченко, I, 1951, 9); Весна прийшла в Донбас рання, буйна, дружна (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 72). Молоді буйні верби вже поросли тут подекуди по леваді (Нечуй-Левицький, II, 1956, 159); Поет поправив своє буйне волосся і почав (Леся Українка, III, 1952, 709); Буйна рослинність, затіняючи собою воду, не давала їй добре прогріватися (Олесь Донченко, I, 1956, 51); * Образно. Численні фабрично-заводські палаци і клуби свідчать про буйний розквіт радянської культури (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 68). Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 210); Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші (Словник Грінченка); Буйні краплі поту котилися з-під рудої шапки по його чолу й падали на землю, як горох (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 305); Вони [листи] були писані.. енергійним, твердим, буйним почерком (Леся Українка, III, 1952, 689). Вони полюбляли Юрка за товариську вдачу, за буйний, але завжди справедливий норов (Михайло Стельмах, I, 1962, 55); Повиростали [Данько та Вутанька] буйні обоє, голосисті та непосидющі, а матері через їхні невгамовні вдачі душа ніколи не буває на місці (Олесь Гончар, II, 1959, 199); Буйна фантазія молодого письменника ..знаходить широкий простір у тій першій Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31); Було чути, як.. заходились вони [Настя і Соня] од буйного, шаленого, невтриманого реготу (Степан Васильченко, II, 1959, 202); Схвильований і не в силі стримати буйну радість, — обличчя аж розпливлося в усмішці, — погладив рукою кулемет (Андрій Головко, I, 1957, 363); — Батько! Батько наш! — ревнув у радісній нестямі буйний, розхмелілий натовп (Олесь Гончар, II, 1959, 235); Арлекін з трояндою в руці Йде серед буйного карнавалу (Максим Рильський, I, 1960, 172); Сильне море! зберися на силі! ..Розжени свої буйнії хвилі (Леся Українка, I, 1951, 68); Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї! (Бернс, Вибр., мерекл. Лукаша і Мисика, 1959, 47).

Ілюстрації

68d8ef63e3.jpg 499be4532e76.jpg Hqdefault.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання