Бутати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бутати, -таю, -єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Фр. Пр. 131. Коби не бутав, то би ноги не зламав. Фр. Пр. 131.