Букат

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Букат, -та, м. Кусокъ. Шух. І. 106. Втяла букат сира. Шух. І. 199.

Сучасні словники

Тлумачення, значення слова «шматок»: ШМАТОК, тка, чол.

1. Частина відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось; кусок. Поламані шматки мотовила випали з його рук і вдарились об грубу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); З-під ніг з грюком сунуться чималі шматки глини... (Панас Мирний, III, 1954, 298); Парад іде своїм порядком. Швед непомітним рухом відкидає з дороги гострий шматок пляшки (Юрій Яновський, II, 1958, 195); Крига ламалась тут на дрібніші шматки, і ті уламки, холодні, синюваті й блискучі, пропливали під мостом, не завдаючи вже йому ніякої шкоди (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 61); Танків, що заклякли на полях, у вибалках, було так багато, що [зварники].. їх розпилювали на шматки навіть у 1950 році й грузовиками одвозили на металургійний завод (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 86); * У порівняннях. Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу (Панас Мирний, III, 1954, 10); // Частина чогось їстівного. — Ну, а я кінчаю, — кидаючи останній шматок у рот, одказав Попенко (Панас Мирний, I, 1954, 331); Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п'ять шматків сала ще й клунок пшениці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Вони вечеряли мовчки. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 296); Вона вийняла банку тушонки й шматок цукру (Юрій Яновський, II, 1954, 69); Тимко мовчки сів до столу і заходився вечеряти. Пісний з квасолею гарячий борщ і добрий шматок баранини ум'яв швидко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 474); Я незчувся, як з'їв покладений мені шматок, а на столі ще половина пирога-(Іван Багмут, Опов., 1959, 7); * Образно. Морозенчиха стулює уста, щоб не закричати, щоб не розплакатись, і відвертає голову від управителя. Скільки злоби натоптано в цьому шматку чорного жиру. Що йому горе людське, що йому невинні діти і скорбота матерів?! (Михайло Стельмах, I, 1962, 393); // також у сполуч. із сл. хліб, перен., розм. Їжа як засіб існування. — Нелегко, видать, і вам тут шматок хліба діставався (Олесь Гончар, II, 1959, 414); Дід не виявив радості від того, що вони приїхали, але й шматком не дорікав (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 51); // Одна одиниця чого-небудь виготовленого штучно. Шматок мила. ♦ Відривати шматок від рота — те саме, що Відривати кусок від рота (див. кусок). Вона од рота одриватиме кожен шматок, кожен шеляг складатиме на викуп (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383); Ділитися (поділитись) шматком хліба — віддавати кому-небудь частину своїх їстівних припасів, харчів. Гостинні гуцули завжди ладні поділитися шматком хліба і кухлем квасного молока (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 266); Ми з чоловіком.. зважилися взяти в сім'ю чужу дитину, поділитись шматком хліба (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 56); Душа (серце) рветься на шматки див. рватися; Заробляти [на] шматок хліба див. хліб; Лисий шматок див. лисий; Проханий шматок див. проханий; Розривати (розірвати) на шматки див. розривати 1; Серце (душа) розривається (розірветься і т. ін.) на шматки див. розриватися 1; Серце (душу) на шматки рвати (розривати, краяти і т. ін.) — те саме, що Рвати душу (серце) (див. рвати). Бодай не діждати своє серце на шматки рвати (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 186); Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 136); Уривати (урвати) такий (лисий) шматок — добувати щось краще чи більше, ніж в інших. [Острожин:] Один же цілий вік клацає зубами даремно, а ви одразу такий шматок урвали… (Леся Українка, II, 1951, 85); Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, ..з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 17); Черствий (важкий) шматок — про тяжку працю заради існування. Де воно [паненя] знатиме, що то за доленька — Відшук [шукання] черствого шматка (Павло Грабовський, I, 1959, 52); Шматок у горло не йде (не йшов, не піде, не лізе) кому; Поперек горла (руба в горлі) стає (стане) шматок хліба кому — у кого-небудь зовсім не було, немає, не буде бажання їсти. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Борис Грінченко, II, 1963, 287); [Гапка:] Пообідала б. [Домаха:] Не піде шматок у горло (Марко Кропивницький, II, 1958, 176); Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе вже шматок у горло (Андрій Головко, I, 1957, 459); Стає руба шматок хліба в горлі, як вона згадає про це [докори], сідаючи їсти (Панас Мирний, I, 1949, 282); Шматок хліба [насущного]; Насущний шматок — те саме, що Хліб насущний (див. насущний). Лекціями я мусив кілька літ заробляти шматок хліба (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 233); Життя Олени, як і кожної сільської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству, боротьбі за шматок хліба, турботі про дітей (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 26); Років зо два тому вона лишилась удовою і заробляла шматок хліба пранням білизни (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 11); Тяжко стогнуть хлібороби: Брак насущного шматка, Люта смертність та хвороби Підтинають мужика (Павло Грабовський, I, 1959, 396).

2. Взагалі окрема частина чого-небудь (ділянка якоїсь поверхні, простору і т. ін.). На доброму шматкові виноградника, оголеному від зрубаних кущів, стирчали невисокі пні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 216); Щоб віддати Кулину за хазяйського сина, батько готував добре віно — важку скриню і шматок поля (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 16); Дим над висотою поступово розходився, і крізь руді хмари почали знову випливати окремі шматки висоти (Олесь Гончар, III, 1959, 44); Дорош теж не зачіпав його на розмову, і так вони проїхали добрий шматок дороги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 141); За голими деревами побільшали сизі димчасті шматки неба (Михайло Стельмах, II, 1962, 269); Не слід скаржитися на природу, треба дорожити кожним шматком землі (Хлібороб України, 6, 1966, 31); * Образно. Півень в далекій садибі Вирвав шматок з тишини (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 83); * У порівняннях. Людина, чорна, мов шматок ночі, що відірвався від масиву неба, стає на дверях (Вадим Собко, Любов, 1935, 7); // Клубок диму, пасмо хмари, туману тощо. По небу шматками розіслалися хмари темно-зелені, аж чорні (Панас Мирний, III, 1954, 51); Лізуть вгору довгі, подерті шматки туману (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 396); Він [тютюновий дим] поволі то звивається спіралями, то розривається на шматки і довгими рваними джгутами пливе в повітрі до розчинених кватирок (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 134); // Жмут сіна, соломи, вати і т. ін. Шматки кулів летіли вгору й горіли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 197); Ядвіга знайшла шматок вати, й обидві панни пообтикали кругом замок і забили дірочку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 73); Стоячи біля здоровенної пузатої бочки, вона блискучою мідною помпою качала пиво, жовта піна шматками падала на мармурову стойку (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 80); * У порівняннях. Роман був смішний з нерівною, вищербленою бородою та з одним бурцем, котрий стримів, як шматок клоччя, приліплений коло одного вуха (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 394).

3. Відрізана або відірвана частина тканини, паперу, шкіри і т. ін. Зосталась [Солоха] голомоза, боса, сорочка чорна, дірява, розхристана, і тільки що шматком старої плахти зап'ялась та й годі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 217); Пищимуха звівся з канапи, поліз у кишеню свого каптана, витяг звідти чималий шматок паперу і подав мені до рук (Панас Мирний, IV, 1955, 367); Стіл був покритий шматком червоної матерії з багатьма чорнильними плямами, подекуди пропаленої то сірником, то цигаркою (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 172); Взявши з печі газету, з якої мав [дід] надірвати шматок для цигарки, згадав щось і збентеженим голосом, повернувшись з газетою в руці до Яремченка, спитав: — А оце ти читав, Омеляновичу? (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 16); Монтажниця хутко клеїла шматки плівки, клацала машиною, намотувала плівку на рулон (Юрій Яновський, II, 1958, 119); * У порівняннях. Сідало сонечко в сизо-червоні хмари; мов шматки розірваної ганчірки, висіли вони над горою (Панас Мирний, I, 1954, 343); // Те саме, що відріз 2. Василина несла в руках шматок нової свіжої матерії і не могла надивитись на неї (Нечуй-Левицький, II, 1956, 47); Він схопив свої дарунки, підійшов до печі і жбурнув у вогонь перший шматок зеленого, як луг, краму (Михайло Стельмах, I, 1962, 302); Ось і мати іде по росистих травах з полотном, яке недавно сама виткала на власному верстаті. Зараз вона намочить шматки, вибиватиме їх праником на кладці (Іван Цюпа, Добротворець, 1971, 17).

4. перен. Уривок, частина чогось (розмови, пісні, твору і т. ін.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи, та він ніяк не міг впіймати їх, зв'язати докупи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 123); Через дорогу гнали господарі на водопій свій товар. Вставало мелодійне мукання, чутно було шматки простих розмов (Іван Микитенко, II, 1957, 44); Я пишу мемуари. Згадую певний шматок життя, що мені він дорогий, і пишу про нього (Юрій Яновський, II, 1958, 31); Бажалося б дуже мені, щоб «Герострата» друковано вкупі, не розриваючи на два шматки (Володимир Самійленко, II, 1958, 437); А вечір, мов чарівне решето, сіє і сіє звідусіль то перші шматки пісень, то жіноче цокотіння, то парубочий перегук (Михайло Стельмах, I, 1962, 125). * У порівняннях. Іван був непорушний, закам'янілий. Події останніх шести днів пропливли перед його очима, немов шматки якогось жахливого сну (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 19).

Синоніми слова Букат

ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́Крозм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. білизни, два відрізи на шинелю (Григорій Тютюнник); Кайдашиха витягла з скрині чималий шматок полотна (І. Нечуй-Левицький); Мовби взяв хтось за чотири кінці величезний шмат небіленого полотна і вкрив ним розлогу долину (П. Колесник); - Витчеш сукна, - каже, - кусків зо два (А. Тесленко); На прилавку .. лежало кілька сувоїв квітчастої шовкової матерії (С. Добровольський); Раптом прибіг Глянцер і зразу ж спитав за непродані купони (П. Козланюк). - Пор. суві́й.

Ілюстрації

Шматок.jpg Шматок Торту.jpg Шматокдерева.jpg Шматоксиру.jpg

Медіа

https://glavcom.ua/video/shmatok-asfaltu-richkoyu-vtik-z-volgogradu-video-489704.html


https://ntn.ua/uk/video/news/2018/04/20/31150

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання