Бритва

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бритва, -ви, ж. Бритва. Голий як бубон, а гострий як бритва. Ном. № 1523. Хто потопає, той ся бритви хапає. Утопающій хватается за соломинку. Чуб. І. 263. Ум. Бритвочка, бритовка.

Сучасні словники

БРИ́ТВА, и, ж. Гострий сталевий ніж або спеціальне приладдя для гоління. Як топишся, то й за бритву вхопишся (Укр.. присл.., 1955, 270); Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Котл., І, 1952, 78); Він видобув лезо безпечної бритви.. і наголо зняв бороду (Ю. Янов., II, 1954, 49); * У порівн. Кінь падав. Його права передня [нога], вище копита, була зчесана, як бритвою (Гончар, III, 1959, 223); [Кость:] Серце моє полонила одна дівчина. Очі в неї голубі-голубі, як небо весняне, коси немов шовкові, губи малинові, голос ніжний-ніжний, як струмочок, а язик — як бритва (Зар., Антеї, 1962, 54).

Ілюстрації

Бритва1.jpg Бритва2.jpg Бритва3.jpg Бритва4.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=isW4C23AG0c

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 237.

Зовнішні посилання

Електронний публічний словник української мови