Брикун

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. Брикунець, брикунчик.