Бочка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бочка, -ки, ж.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БОЧКА и, жін. Велика дерев'яна або металева циліндрична посудина перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами. Безодньої бочки не наллєш (Номис, 1864, № 11644); На лимані не солили риби в бочках на просіл (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Біля будки.. стоїть парокінна підвода з бочками пального (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 19);

Фразеологічний словник української мови

Ло́жка дьо́гтю (в бо́чці ме́ду). Те невелике, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь і т. ін. Отой огріх дійсно виявився ложкою дьогтю, бо прокинулась вона наступного дня з думкою про латку з бур’янів і докір Ніки (З газети).

Сиді́ти на порохові́й бо́чці (на порохово́му по́гребі). Перебувати під загрозою небезпеки, катастрофи і т. ін. — Шкури! Кругом продажні шкури. Сидять на пороховому погребі й задоволені (Ю. Збанацький).

Як оселе́дців у бо́чці. Дуже багато когось, тісно десь (про велику кількість людей у якомусь приміщенні). Набилось їх там як оселедців у бочці. Ніде стати, нічого не чути (З газети). як оселе́дців. — Погано у нас, Тамаро. Як оселедців, напхали. Тут для шістьох місця мало, а нас тут шістнадцять (А. Хижняк).

Історія

Людство розвивалося і потрібна була тара надійніша та міцніша ніж глиняний горщик. Примітивно видовбана з суцільного стовбура посудина не відповадала вимогам довготривалої експлуатації. Постало питання, як виготовити ємність з окремих деталей, як закріпити дощечки так, що б вони не тільки тримались купи, а й надійно утримували в собі речовини для яких призначена. Рішення було просте і досконале — з допомогою дерев'яних, а пізніше і металевих, кілець. А щоб обручі міцно тримали клепки, посудину робили конусоподібною. Тому в подальшому еволюція бочки привела до симетричної форми, тобто конус був з обох кінців на які набивались обручі, а клепки виготовляли ширшими в середині і вужчими по краях. Так параболічна форма бочки була довершеною і збереглась без змін до наших днів. Найрізноманітніших форм, призначень і розмірів бондарний посуд використовувся до початку ХХ ст. У бондарному мистецтві дерев'яна бочка займала та продовжує займати чи не найпочесніше місце. Жоден з напоїв, чи то вино чи коньяк, ніколи не зможуть знайти тієї пишноти смаку і аромату, який народжується в дубовій бочці.

Використання

Дерев'яну бочку використовували як ємність, щоб зберігати та перевозити харчові продукти — від оселедців та пива до вина та олії. У них тримають квашену капусту, огірки, помідори, яблука, кавуни, воду. У побуті простих людей та моряків невеличка бочка часто слугувала за тимчасові меблі — стільці чи столи. І, навпаки, стару бочку бідні верстви населення переробляли на постійні стільці, що помітно з картин фламандських та голландських майстрів XVII століття (Адріан Брауер, Адріан ван Остаде).

У Німеччині, де була потреба перевозити нові книжки на далеку відстань з друкарень, як тару використовували бочки, набиті новими виданнями. Саме цей момент став сюжетом гравюри Крістофа Вайгеля «Книготорговець» (альбом «Представники різних професій», Регенсбург, 1698).

Використовували бочку та інші бондарні вироби, щоб міряти сипкі тіла та рідини: кадовби — 8 центнерів, бочка — 40 відер, руська (українська) бочка — 2 півбочки, куфа — 2 бочки, цебер — 3 відра, барило — 18—28 гарнців, ґелетка — 25 кг.

Під час штурму фортець колись використовували штурмові бочки, наповнені порохом.

Ілюстрації

Ооіщшфь-ional-chile.jpg Лллоррпр-L'archit vinaire.jpg Varelia.jpeg

Медіа

Див. також