Боровиця

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Боровиця, -ці, ж. 1) Черника, vaccinium myrtillus. 2) = Боровина. Чуб. IV. 389.


Фармацевтика

ЧОРНИЦЯ ЗВИЧАЙНА — Vaccinium myrtillus L. (лат. baccinium — ягідний кущ + myrtus — мирт, миртовий кущ, за схожістю листків) — з родини вересових (Ericaceae); рос. назва: черника обыкновенная; нар. назви: чорниця, яфіра, боровиця. Широко розповсюджена в Євразії та Північній Америці у лісовій і тундровій зонах, а також на високогір’ї, утворює особливі типи лісу — чорничники. Напівчагарник завв. 15–40 см, рідше — 60 см, з повзучим кореневищем. Стебло дерев’янисте, прямостояче, галузисте, при основі майже циліндричне, буре; гілки більш-менш відхилені, гострогранні, зелені. Листки чергові, короткочерешкові, яйцеподібні, еліптичні або яйцеподібно-еліптичні, із загостреною верхівкою та дрібнопильчастим краєм, 1,5–3 см завд., 0,7–1,5 см завш., з обох боків світло-зелені, зісподу — з сітчастими жилками, на зиму опадають. Квітки двостатеві, правильні, дрібні на пониклих квітконіжках, розташовані на молодих пагонах поодиноко в пазухах нижніх листків. Чашечка з невеликим цілокраїм відгоном. Віночок кулястоглечикоподібний, з 5- або 4-зубчастим відгорнутим назовні краєм, зеленкувато-білий або зеленкувато-рожевий. Плід — соковита куляста ягода близько 10 мм у діаметрі, чорного кольору, з сизуватим нальотом, з плескатою верхівкою та невеликою кільцевою облямівкою залишка чашечки, у центрі із залишком стовпчика або невеликим заглибленням після його відпадання. Цвіте у травні–червні, плоди достигають у липні–серпні. В Україні росте у Карпатах, на Поліссі, на заході лісостепу, зрідка — у східній частині лівобережного лісостепу, переважно у хвойних та змішаних, рідше листяних лісах, у Карпатах, крім того, на полонинах. Утворює зарості, іноді з брусницею. Рослина офіцинальна, сировиною є плоди — Fructus Myrtilli та пагони — Cormus Myrtilli. Заготовляють достиглі плоди без плодоніжок; зриваючи їх руками або спеціальними совками, очищують від домішок, підв’ялюють, потім сушать при температурі 50–60 °С. Пагони заготовляють з початку цвітіння до закінчення плодоношення, зрізаючи облистяні нездерев’янілі частини з квітками і плодами до 15 см завд., що негативно впливає на врожай ягід. Сушать у сушарках при температурі 50–60 °С.

Ілюстрації

Боро1.jpg Боро2.jpg Igor-Melika-istivni-plody-i-yahody-ukrainskih-karpat-Vaccinium-myrtillus.JPG

Медіа

Див. також

http://fitodom.com/uk/herbs/show/name/chornitsia-zvichayna-iagoda/latin/vaccinium-myrtillus/price/100/pkg/100/id/59

http://igormelika.com.ua/moi-karpati/ukrainski-karpati/jstivni-plodi-i-yagodi-ukrajinskix-karpat