Бондарка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бондарка, -ки, ж. Жена бочара. А старая да бондарка в шинку загуляла. Грин. ІІІ. 615.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1.БОНДАРКА - дружина бондаря. Бондар, я, чол. Майстер, ремісник, що виробляє діжки, бодні, дерев'яні відра і т. ін. Унадився ж наш Василь до старого Наума..: то діло було до коваля, то до бондаря (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 55); У Йосипа, у тесляра Чи бондаря того святого, Марія в наймичках жила (Тарас Шевченко, II, 1953, 306); Свистів стругом бондар, що тут.. робив обручі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 125).

2. Бондарка, Кондарева — річка в Україні, у Новоархангельському районі Кіровоградської області. Права притока Синюхи (басейн Південного Бугу).

3. Бонда́рка — село в Каргасокском районе Томской области, Россия. Входит в состав Каргасокского сельского поселения. Село расположено на правом берегу реки Васюган, вытянувшись вдоль её русла. С востока мимо Бондарки проходит автомобильная трасса, расстояние по ней до райцентра составляет около 5 км на восток.

Історія

У минулому бондарне виробництво основане було виключно на ручній праці. Порівняно з теслярством та іншими деревообробними промислами бондарство в Україні поширилося пізніше, проте швидко набуло значного розвитку, особливо на Поліссі. Українські бондарі добре розумілися на різних сортах дерева і добирали їх конкретно для кожного виробу. Зокрема, ті, що призначалися для рідин, виготовлялися з твердого дерева, зазвичай дубу. Асортимент бондарських виробів був широким і різноманітним. Це ремесло вимагало неабияких навичок і майстерності. Наприклад, прорізання пазів у клепках при вставлянні днищ було досить складною технічною операцією. Те ж стосується і скріплювання клепок дерев'яними або залізними обручами. Крім звичайного столярного інструменту, бондарі користувалися уторником, розмірячем, шерхебелем. Володіли вони й початками геометрії: зокрема, радіус дна діжки обчислювали шляхом ділення величини її окружності на шість. Народні умільці були добре обізнані з якостями різних порід дерева, володіли секретами бондарства, тому їхні вироби відзначалися міцністю, довговічністю, химерністю різьблення, вишуканістю прикрас та орнаментування. У кожній господі були також дерев'яні відра й цеберки, ночви для прання, корита — довгасті посудини для годівлі, напування тварин, птиці.

Ремесло бондаря було вельми поширеним і потрібним у різних країнах, про це свідчать і численні прізвища у багатьох мовах, що походять від назви цієї професії. Таке походження мають українські прізвища «Бондар», «Бондарчук», «Бондаренко», «Бондарюк», «Боднар» і «Боднарчук», російські «Бондарев» і «Бочаров», польські «Беднаж» (Bednarz), «Беднарський» (Bednarski) і «Беднарчик» (Bednarczyk), чеське «Беднарж» (Bednář), болгарське «Бочваров» (Бъчваров), македонське «Бачваровський» (Бачваровски), латиське «Муценієкс» (Mucenieks, жіноча форма Muceniece), англійське «Купер» (Cooper), данське «Бедкер» (Bødker), німецькі «Фасбіндер» (Faßbinder), «Беттхер» (Böttcher), «Шеффлер» (Scheffler) і «Кюблер» (Kübler), нідерландські «Кейпер» (Kuiper, Kuyper) і «Кейперс» (Cuypers), французькі «Тоннельє» (Tonnelier) і «Тоннелльє» (Tonnellier), італійське «Боттаї» (Bottai), іспанські «Куберо» (Cubero), «Тонелеро» (Tonelero) і «Варела» (Varela), португальські «Таноейру» (Tanoeiro) і «Тонелейру» (Toneleiro), угорські «Кадар» (Kádár) і «Боднар» (Bodnár), грецьке «Варелас» (Βαρελάς), румунські «Догару» (Dogaru) і «Бутнару» (Butnaru), єврейське (їдиш) «Боднер» (באָדנער, Bodner).

Назви деяких населених пунктів теж пов'язані з цією професією: наприклад, Бондарня, Бондаревське, Боднарів та ін.

Ілюстрації

Бондар1.jpg Бонд2.jpg

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 216.

wikipedia.org

wikipedia.org