Божник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Божник, -ка, м. = Біжник. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) Рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ. Вас. 168. 3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. Божничок. Рудч. Ск. II. 27.