Божий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій.


«Словарь української мови»

Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Ном. Усе Божеє, тільки гріхи наші. Ном. № 9. 2) — дім. Церковь. Г. Барв. 424. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. Харьк. г. 3) Божа мати. Богоматерь. 4) Божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 5) Боже дерево = Біждерево. 6) Божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. Дума. 7) Божа пташка. Пчела. Ном. № 409. 8) Божа роса. Молоко. О. 1862. IV. 89. За Божую росу не беруть грошей. Борз. у. 9) Божа ручка. Раст. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132. 10) На Божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. Кв. 11) Божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) На Боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Фр. Пр. 100. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. НВолын. у. 13) Іди ж ти в Божу путь. Иди съ Богомъ. Мет. 15. 14) Святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ. Левиц. Пов. 314.


Сучасні словники

БО́ЖИЙ, а, е. Прикм. до бог. — На те воля божа, моя любко, — кажу я (Марко Вовчок, I, 1955, 86); Він [Теокріт] казав «нема рабів божих», — єсть і повинні бути люди, вільні «тілом і духом» (Леся Українка, III, 1952, 728).
Божий світ, нар.-поет., заст. — світ. — Один розкошує, другий сльози ковтає... Де ж та правда в світі божому? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110);
Служба божа, заст. — церковна відправа. — Мати його богомільна жінка, ніколи не пропустить служби божої... (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 322).
♦ Бий його сила божа! див. бити; Святий та божий, ірон. — удавано, лицемірно тихий і добрий. — Стрічаю я Солов'їху; йде вона з церкви — така свята та божа (Нечуй-Левицький, II, 1956, 12).

Божий - Божий -а, -е. Прикм. до Бог. Бо́жий світ нар.-поет. — світ. Слу́жба бо́жа — церковна відправа. Святи́й та бо́жий ірон. — удавано, лицемірно тихий і добрий.


Рекомендовані джерела


  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 567.
  2. Словник української мови, тт. 1—11, Київ: «Наукова думка», 1970—1980.Том 1, 1970. — Стор. 211.Божий


  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови 5-е видання: / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1499 с.
  2. Найповніший тлумачний словник української мови Н-О / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: В.О. Винник, Л.А.Юрчук - К.:«Наукова думка», 1974


Ілюстрації

Bozhyy1.jpg Bozhyy.jpg Bozhyy2.jpg Bozhyy3.jpg

Інтернет-джерела