Богословити

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Богословити, -влю, -виш, гл. Вести рѣчь о Богѣ.

побажання добра, зміцнене релігійним актом, знаком хреста, хлібом чи іншим актом, що в очах народу набирає культового значення.

У широкому значенні — набір позитивних факторів, які проявляє особа по відношенню до іншої особи з метою покращення її фізичного та духовного стану. Проявляється у жертвуванні (власним часом, матеріальними речами, особистим комфортом), у доброзичливому ставленні, у наставленні, докорі, повчанні) тощо.

В українського народу ніяка важлива подія родинного чи господарського характеру не могла відбутися без благословення священика і батька-матері, чи господаря у господарстві.

У цьому останньому випадку роль господаря може бути дорівняна до ролі давнього жерця родинної релігії.

Ілюстрації

Venchaniesouz 1024x633.jpg Dim.jpg