Богомільний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Богомільний, а, е. Набожный, богомольный.

Сучасні словники

БОГОМО́ЛЬНИЙ, БОГОМІ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який вірить у бога, старанно виконує релігійні обряди, багато молиться; побожний. Наділив її бог розумом, вона й богобоязлива, і богомольна (Кв.-Осн., II, 1956, 79); Був собі чернець і такий богомільний (Сл. Гр.).

Ілюстрації

1550822309196880593.jpg Віра 10.jpg God-and-the-bible-5.jpg Віра 9.jpg

Медіа

Див. також

Молитви

Джерела та література

Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)

Зовнішні посилання