Бог

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Біг и Бог, Бога, м. 1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Ном. № 83. Біг Богом, а люде людьми. Посл. Як ось знечев’я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Котл. Ен. II. 20. Жив у лісі такий бог лісовий. Грин. І. 44. В се время в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід. Котл. Ен. II. 19. 2) Икона, образь. Чуб. VII. 384. Поцілувала на божнику бога. Г. Барв. 239. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. Грин. ІІІ. 440. 3) Старий бог.? Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить... Вже до воріт, за двір... — говорится о важности ухода уходящаго лица. Сим. 228. 4) Скляний бог. Водка, штофъ съ водкой. Тоді то й зазналася я із сим скляним богом. О. 1862. VII. 42. Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати. Мир. ХРВ. 203. 5) Біг-мі, Біг-має. Нѣтъ, не имѣется. Діточок у їх Біг-ма. Шевч. А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці Біг-має. ЗОЮР. І. 6) Біг-ме. Ей Богу; право. Біг-ме на щотах не училась. Котл. Ен. IV. 19. Біг-ме, я не брав твоєї сокири. Каменец. у. 7) Біг дав. Есть, имѣется. Галиц. 8) Богу робити. Иносказ. сидѣть въ тюрьмѣ. Повѣсть «Мамай» Скальк. 9) Знати Богу. Знать молитвы. О. 1862. IV. 9. 10) Бог відь. Богъ вѣсть. Ото скільки очима скинеш, Бог відь колишні степи. Конот. у. 11) Своїм богом зробити, піти. По своему сдѣлать. Св. Л. 287. См. Зробити. З сього часу пішла своїм богом коло всього. Св. Л. 114. 12) Ніяким богом не допросишся. Никакъ не упросишь. Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули. Сим. 222. 13) За малим богом. Едва. За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили. К. ЦН. 221. За малим богом Криму... не опанував. К. ЦН. 219. 14) За невинного бога (побито, взято). Ни за что (побить, арестованъ и пр.) Мнж. 163. 15) Спасеть же Біг тебе! Выраженіе благодарности. Котл. Ен. II. 29. 16) Коли вже те у Бога і діялось! Бог знаетъ, когда это и было. Сим. 223. 17) У Бога. Восклицаніе въ досадѣ, если чего нибудь не находишь. Де ті ключі у Бога! Сквир. у. 18) См. Бі. Ум. Богонько, Богочко, Біженько, Біжечко, Божок. Ей, Богочку, таточку, дай погоду! Фр. Пр. 77. Ішов Божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста... «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста.» Стала дівка, ізлякалась, перед Богом заховалась. Млр. Л. Сб. 237.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БОГ, рідко БІГ, бога, чол. У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей. Була б сестра, і був би брат, А то.. нема тепер нічого, Ні бога навіть, ні півбога (Тарас Шевченко, II, 1953, 364); Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, Нема у ній ні ангелів, ні бога, ані семи небес. А є лиш радість і горіння, сукупна праця і хвала (Павло Тичина, I, 1957, 115); Не ждіть рятунку ні від кого: Ні від богів, ні від царів, Позбудеться ярма тяжкого Сама сім'я пролетарів (Сто пісень для молоді, 1946, 7); * Образно. — Жіноча врода — бог мій (Панас Мирний, IV, 1955, 127);

// чого, перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого-небудь. — Ми повинні за всяку ціну наздогнати богів золота [банкірів], інакше станемо.. їхніми титулованими офіціантами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 44).

♦ перев. заст. Бійся (побійся, бійтесь, побійтесь) бога! — вираз, що вживається як застереження, прохання не робити, не казати чого-небудь; не робіть так!, неможна так! — Он храм божий, а вони заставили сліпця пісень мирських співати. Побійтесь бога! (Панас Мирний, V, 1955, 78);

Бог дасть:

а) уживається як відмова тому, хто просить що-небудь; немає, не маємо, не маю, не дам;

б) те саме, що Дасть бог. Бог дасть, виростуть [дітки] (Тарас Шевченко, II, 1953, 324); Бог [його] знає що (куди, як і т. ін.) — хто його знає, невідомо що (куди, як і т. ін.). Бог знає звідки з'являвся на морі човен (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 288); — І бог його знає що то за приємність мордувати таку бідну та нешкідливу пташину (Іван Франко, III, 1950, 9); Бог з ним (з нею і т. ін.) — вираз на позначення згоди, примирення, прощення; хай так і буде, дарма і т. ін. — Не можу їй докучати собою, не хочу собою її гнівити — бог із нею! (Марко Вовчок, І, 1955, 238); Він, хоч і родич нам, але не такий чоловік, щоб я могла його по щирості хвалить, бог з ним (Леся Українка, V, 1956, 135);

Бог з тобою (з вами)!:

а) уживається на позначення здивування, заперечення, докору тощо. Бог з тобою, нерозсудлива дівчино! Хіба не знаєш — я вже заручився? (Марко Вовчок, I, 1955, 52); б) уживається як заспокоювання у знач. не треба (гніватися, плакати і т. ін.). [Петро:] Бог з тобою, Галино! Хіба я думав І тебе зобіжати? (Панас Мирний, V, 1955, 156);

Боже [мій] — уживається як вигук для вираження здивування, радості, страждання і т. ін. — Боже мій, Катрусю! — згадаю їй: — як колись — що ти за весела була! (Марко Вовчок, I, 1955, 225); [Прісцілла:] Ой, боже мій! Такої муки я ще не терпіла! (Леся Українка, II, 1951, 465); Ох, боже, боже, трошки того віку, а як важко його прожити (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 13); Боже поможи (помагай)!; Бог на поміч! — уживається як вітання з побажанням успішної роботи тому, хто щось робить, працює. — Коли чую: — Боже помагай, і день вам добрий! — Дивлюсь — се наша сусіда (Марко Вовчок, I, 1955, 5); Жінки, проходячи шляхом.., здалеку гукають Яреськам: — Боже поможи! І.. котиться понад лісом це весняне радісне вітання (Олесь Гончар, II, 1959, 220); Борони (боронь) боже!; Крий боже!; Не дай (не приведи) боже!; Нехай (хай) бог боронить (милує)! — вживається для вираження небажаності, заперечення чого-небудь. Для Юзі було новим мати таку товаришку, з якою не треба було по кутках ховатись, щоб, борони боже, ніхто не побачив (Леся Українка, III, 1952, 647); Ми з братом щиро любилися зроду, змалку. Щоб посваритись або скривдити одно одного, крий боже! (Марко Вовчок, I, 1955, 4); Повернутись до нього [сонця] спиною — крий боже! Яка невдячність (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); — Так вилежали, немов — хай бог боронить! — мертві (Панас Мирний, IV, 1955, 354); — Живи в мене, дочко! Чого ти маєш у чужому селі одинока сидіти! Хіба ти сирота, нехай бог милує! (Марко Вовчок, I, 1955, 4); Віддати богові душу — померти. Вчителька злягла та й хутко й душу богові оддала (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); Дай боже — вживається для висловлення побажання. На біду вона [праця] розростається і, дай боже, щоб я вбгав її у 3 аркуші друку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 401); Дай боже (бог) ноги — швидше утікати, бігти. — Я тоді [від стражника] дай боже ноги (Панас Мирний, IV, 1955, 379); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в'язнів на подвір'я, відчинити двері з тюрми і ... дай бог ноги (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 211); Дай боже пам'ять — уживається як висловлення бажання, намагання пригадати що-небудь. — Я десь когось на неї схожу бачив. О-о, дай боже пам'ять (Панас Мирний, III, 1954, 272); Дасть бог — уживається при вираженні надії, сподівання на добре завершення чогось. — Дасть бог, вродить хліб, то й заплатимо [подушне] (Нечуй-Левицький, II, 1956, 189); З богом — уживається як побажання успіху; хай щастить. — З богом, Парасю, коли люди трапляються! — обізвався Балабуха (Нечуй-Левицький, III, 1956, 178); — Коли не влучив [стрілець], тікай з богом! — добродушно промовив козак (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 356); Куди (звідки) бог несе? — куди (звідки) йдеш (їдеш, йдете, їдете)? — Доброго здоров'я, молодице, куди це вас бог несе? (Юрій Яновський, I, 1954, 61); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерга) — ні до чого не придатна річ, справа і т. ін. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує,., де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні богу свічки, ні чорту кочерги (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 132); Ради бога — дуже прошу, будь ласка. — Ради бога, Аркадію, не говори таких слів... (Михайло Стельмах, I, 1962, 285);

Слава богові (богу):

а) (у знач. присудка) добре, гаразд. — Але філоксери нема. Ну, і слава богові... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 208);

б) (у знач. вставних слів) нівроку, далебі, як видно. — Бо ти вже, слава богу, дівка, а в тебе і одежі доброї немає! — додала вона [мати] і так тихо, так ласкаво (Панас Мирний, IV, 1955, 138); Хвалити бога; Богові (богу) дякувати — вживаються як вставні слова у знач. на щастя. — Вже, хвалить бога, не робимо панщини, — обізвався Любчин чоловік (Нечуй-Левицький, II, 1956, 257); Хвалити бога, Олена не ходитиме на свята в подраних чоботях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 79); [Груїчева:] А що, хіба вона слаба? [Олімпіада Іванівна:] Та ні, богу дякувати (Леся Українка, II, 1951, 6); Чекати (ждати) як бога кого, чого — чекати кого-, чого-небудь як великого свята, великої втіхи. Вона [Галя] ждала того приходу Олександрового як бога, вона готовилася більше до його, ніж до церкви (Панас Мирний, IV, 1955, 137); Що (як) бог дасть — що буде, те буде. — Ні, нема тут нічого вічного! Та й ми самі що? Сьогодні жив, завтра — що бог дасть! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 22); Як у бога за пазухою (за дверима) — в найкращих умовах, у затишку й достатках. — Тут, біля села — ліси та яри, звір шкодить; а там [у степу] як у бога за пазухою! — одказує Улас (Панас Мирний, IV, 1955, 237).

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

БОГ - найдосконаліша духовна істота, що є Творцем, найвищим Суддею і Паном кожного створіння; гол. об'єкт релігійного культу й кінцева мета людини; в монотеїстичних релігіях дуже акцентується особовий аспект Б. (у християнстві 3 особи у Святій Трійці); центр. поняття в теологічних міркуваннях і в деяких філософських системах; в політеїстичних релігіях пантеони богів з гол. богом на чолі.

Словник синонімів Полюги

БОГ - (для віруючих — свята істота) Господь, Господь Бог, Пан Бог, книжн. Творець, Сотворитель, Всевишній, Передвічний, Всемогутній, Цар Небесний, Спаситель, Вседержитель.

Орфографічний словник української мови

Бог - іменник чоловічого роду, істота (у християнстві).

Словник синонімів

БОГ - і БІГ, Господь, Господь-Бог, Отець <Цар, Владика> Небесний, Цар Всесвітній, Бог-отець, Пан-Біг, Владика Неба і Землі, Творець, Світотворець, Сотворитель, Вседержитель, як ім. Усевишній, Всеблагий; анал. Аллах, Єгова; (з малої букви) божество, кумир; (хто) володар <дум>, авторитет; мн. БОГИ, образи, ікони.

Українсько-російський словник

БОГ - дякувати Богові, слава Богу, хвалити Бога — слава Богу.

Фразеологічний словник української мови

БОГ

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу. Померти. Одпочивала (княжна), Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); Він (Ласун) усе хрипів у землянці своїй і ніяк не міг віддати Богові .. душу (В. Дрозд); — Ти б делікатніше, а то...— посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося (дитя), розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає... (Панас Мирний). відда́ти ду́шу бога́м. “Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам” (І. Котляревський).

за мали́м бо́гом. Ледь, трохи. Побачивши його, вона, за малим богом, не померла з радощів (З усн. мови).

іди́ (собі́) з Бо́гом. Форма прощання з побажанням благополуччя, успіху, щастя і т. ін. — Ну, то йдіть собі з Богом... — Ходім,— торкнув Соцький Семена, відчиняючи двері (М. Коцюбинський); // Уживається для вираження бажання позбутися чиєїсь присутності. (Храпко (до молодиці):) Ну, ото розшукуй його (чоловіка) та й прав з його (нього). А до мене чого ти прийшла? Що я тобі допоможу? У мене свої діти… Йди собі з Богом! (Панас Мирний); Як тільки він (Михей) переступав поріг чиєїсь хати, чоловік або жінка зразу: — О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — хай, мовляв, краще вип’є та йде з Богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний).

лизну́ти скляно́го бо́га, ірон., заст. Випити хмільного, напитися, бути п’яним. — А що, лизнула скляного бога? — питався він, нахиляючись над її лице, заглядаючи у закриті очі.— Дурочка! (Панас Мирний).

моли́тися скляно́му бо́гові (бо́гу), жарт. Випивати, пиячити. Підріс (бурсак) — давай молитися скляному богові… (Панас Мирний).

почува́ти себе́ бо́гом. Бути впевненим у своїх діях, маючи добру підготовку, міцні знання тощо. — Хоч ти, Єгипто, й механізатор широкого профілю, на всіх машинах богом почуваєш себе, але шануйся: ще один лівак — і вилетиш аж за космос! (О. Гончар).

скляни́й бог, ірон. Алкогольні напої. Щоб хоч трохи розважитись, щоб погасити прометеїв огонь в мученій душі, прихилився (Лушня) до скляного бога: привчився горілочку вживати… (Панас Мирний); Ми з ним добре пообідали, не забувши за чарку, кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Ю. Яновський).

хвали́ти Бо́га. 1. у знач. вставн. словоспол. Уживається для вираження задоволення, заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе (ходить), як нежива (І. Нечуй-Левицький); Він поволі обводив поглядом і говорив їй тільки одно: — Хвалити Бога, перезимуємо. Держіться, діти, плуга! (М. Стельмах). 2. Добре, гаразд. — А-а-а, чумаченько..,— мертво проскрипів Гарматій.— Як ся маєш? — Хвалити Бога (М. Стельмах). хвали́ти до́лю. — Живенькі-здоровенькі? — Та нічого,— кажу,— хвалити долю! Все гаразд! (Остап Вишня). хвала́ Бо́гу (бога́м). — А не приходить, ні… Та й хвала Богу, бо засмутилась би небіжка (М. Коцюбинський).

як боги́, зі словоспол. почува́ти себе́. Упевнено, добре. На війні льотчикові доведеться пересідати з однієї машини на іншу. Ось тоді такі, як ти, колишні авіатехніки, почуватимуть себе як боги! (А. Хорунжий).

Ілюстрації

94855981 large 17609 n.jpg I 1(1).jpg I 2(3).jpg I (4).jpg

Медіа

Див. також

Бог (зі старосл. Бог — «Благий», «Багатий», тобто господар багатьох благ і той, хто ними наділяє) — багатогранне поняття, яким віруючі монотеїстичних релігій описують надприродну, верховну, духовну субстанцію або єство. Для послідовників політеїстичний релігій боги — це надприродні істоти з різним ступенем могутності та різними сферами впливу.

Джерела та література

http://sos2012.ru/vopros/263-sbornik-tayny-mirovogo-poryadka.html

Зовнішні посилання

http://azbyka.ru/biblia/