Бовван

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бовван, -на, м. Идолъ, кумиръ, истуканъ.

Сучасні словники

Бовва́н — у язичників — статуя, що зображає бога; ідол; звідси бовваніти, тобто «ледь-ледь виднітися здалека (як видніється бовван)»; Збившись навкруги високого дерев’яного боввана, перед яким горів вогонь, кричали [лю­ди], сперечались, махали руками (С. Скляренко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 43.

БОВВА́Н, а, ч.

1. заст. У язичників — статуя, що зображає бога; ідол. Збившись навкруги високого дерев’яного боввана, перед яким горів вогонь, кричали [люди], сперечались, махали руками (Скл., Святослав, 1959, 65); * У порівн. Вони [жандарми] стояли, як боввани (Донч., III, 1956, 138).

2. лайл. Про дурну, обмежену людину.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 206.

Idol (noun) mid-13c., "image of a deity as an object of (pagan) worship," from O.Fr. idole "idol, graven image, pagan god," from L.L. idolum "image (mental or physical), form," used in Church Latin for "false god," from Gk. eidolon "appearance, reflection in water or a mirror," later "mental image, apparition, phantom," also "material image, statue," from eidos "form" (see -OID (Cf. -oid)). Figurative sense of "something idolized" is first recorded 1560s (in Middle English the figurative sense was "someone who is false or untrustworthy"). Meaning "a person so adored" is from 1590s.

Etymology dictionary. 2014.


Idol "vergöttertes Vorbild" erw. stil. (18. Jh.)

Etymologisches Wörterbuch der deutschen sprache. 2013.

Ілюстрації

Idol 12042016.jpg,

Idols 02042016.jpg,

Pagan idol 02042016.jpg,

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання