Бляха

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бляха, -хи, ж. 1) Металлическая пластинка, металлъ въ листахъ. Шух. I. 277. Труну збудували, срібними бляхами обкували. Грин. ІІІ. 666. Всі покриті срібнов бляхов. Федьк. І. 26. 2) Жесть. Въ томъ же значеніи: біла бляха. Дах, критий білою бляхою. Св. Л. 25. На кожнім (піддашку) хрест, білою бляхою обкований. Св. Л. 25. 3) Кровельное желѣзо. Левиц. ПЙО. І. 476. 4) Родъ четырехугольной сковороды изъ листоваго желѣза, противень. Владим. у. Черниг. у. Печеню.... вкладають на бляху, вливають трошки води, щоб не припалилася і печуть. МУЕ. І. 106. Пражать горох на блясі. МУЕ. І. 99. 5) Бляха, знакъ (у сотскаго и пр.) На грудях з бляхою лядунка. Котл. Ен. Ум. Бляшка, бляшечка. Соцький ... з мідною бляшкою на свиті. О. 1862. ІХ. 63.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БЛЯ́ХА, и, ж.

1. Тільки одн. Листове залізо, звичайно покрите оловом. А топірці наробили Із самої бляхи (Укр.. думи.., 1955, 251); * У порівн. Крізь зелені віти просвічувало сіре, мов цинкова бляха, передсвітанкове небо (Панч, І, 1956, 117); // Дахове залізо. А що з того, що в мене хата вкрита бляхою? (Н.-Лев., IV, 1956, 155).

2. Пряжка, значок і т. ін., зроблені з такого заліза або з іншого металу. На грудях з бляхою ладунка (Котл., І, 1952, 80); Мав [юнга] матроського бушлата, безкозирку і мідну бляху з якорем на широкому поясі (Кучер, Чорноморці, 1956, 109); // Металева пластинка для прикраси. — Виводь мені коня мого… Надінь збрую із цвяхами, Із цвяхами, із бляхами (Щог., Поезії, 1958, 57); Корж у новій білій свитині, підперезаній поясом з дрібних срібних блях, сидів поруч із сватом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 265).

3. Діал. Деко, лист. Вкладають [печеню] на бляху.. і печуть (Сл. Гр.); — Чую дрібне цокання підошов [дерев’яних] у камінь.. Наче хтось сипле на бляху волоські горіхи (Коцюб., II, 1955, 406).

Бля́ха (від нім. Blech через пол. blacha), також жерсть (від рос. жесть, запозиченого з тюркських мов, епентичне «р», очевидно, під впливом «шерсть») — тонкий листовий метал (сталь, алюміній та ін.), покритий оловом. Товщина бляшаного листа 0,08—0,90 мм. Найбільш поширена біла бляха, покрита оловом. Невкрита оловом бляха називається «чорною». Бляху виробляють у листах 512—1000 X 712—2000 мм або в рулонах шириною до 1 м, масою до 15 т.

Окрім олова, для покриття бляхи застосовують цинк, хром, спеціальні лаки.

Ілюстрації

Бляха.jpg Бляха2.jpg Бляха3.jpg Бляха4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 205.

Wikipedia

Зовнішні посилання