Бликати, -каю, -єш, гл. = Блимати 1. Головешка ота довго буде бликати. НВолын. у. 2) = Блимати 2. Так бликає на мене очима. О. 1862. V. 32. Чого ти своїми більмами так бликаєш? Канев. у.
