Биньо

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

І. Биньо, -ня = Биня. Желех.

ІІ. Биньо, -ня, м. Плакса. Желех.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БИНЯ

ні, ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. О. 1862. IX. 118. Ум. Бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Гн. II. 162. См. Биця.

ПЛА́КСА, и, чол. і жін., розм. 

Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз. Через два роки виходилось [дитя], і такий з нього гарний хлопець став, що кому не скажеш, що це той плакса, що хирів, то й віри не йме (Олекса Стороженко, I, 1957, 215); Не думайте, будь ласка, що Ніна плакса. Ні... Вона ніколи даремно не рюмсає (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 77).

Ілюстрації

14299534381.jpg 1028171610.jpg Cb2.jpg Lechenie-i-profilaktika-pshopaticheskih-otklonenij-u-detej-3.jpg

Медіа

Див. також

Биньо

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 56.

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ Інститут журналістики]