Бендюга

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бендюга, -ги, ж. 1) Бендюга = Ломака = Дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. Харьк. (Залюбовск.): 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. Харьк. у. 4) мн. Бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски. Шейк.