Безстрашний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безстрашний, а. Безстрашный. Такий безстрашний, то стілко вже він не воював, ніколи страху не знав. Мнж. 60.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БЕЗСТРА́ШНИЙ - той, що не знає, не почуває страху; відважний, хоробрий. Вживання у літературі:

  • Підпара знов ходить, стереже клуні, суворий, безстрашний, готовий оборонити своє не рушницею тільки, а й зубами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 68);
  • Безсонні й безстрашні, кидаються робітники-арсенальці в контратаки (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 26);

Синонімічний словник української мови

БЕЗСТРА́ШНИЙ - той, що не боїться небезпеки. Вживання у літературі:

  • Сувора боротьба, і нечуване народне лихо, і народна кров, що повеліла йому виконання суворих своїх історичних присудів, поклали на ньому жорстоку свою печать Це був воїн, безстрашний месник, подібний до прадідів своїх, ім’я яких він носив. (О.П.Довженко)
  • Горлатий, безжурний, безстрашний Чернуха.(І.П.Багряний).

Синоніми

СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙ, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ, МУ́ЖНІЙ, БЕЗСТРА́ШНИЙ, НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ, ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ, ЗУХВА́ЛИЙ, ОРЛИ́НИЙ, ДЕРЗНОВЕ́ННИЙ, ДЕРЗКИ́Й, ВІДЧА́ЙНИЙ

Ілюстрації


Джерела

  1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  2. Всесвітній словник української мови