Безнадія

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безнадія, -дії, ж. = Безнадійність. Св. Л. 128. В очах безнадія світиться. Св. Л. 215.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БЕЗНАДІ́Я, жін.р. - відсутність надії на краще; безнадійність. Вживання у літературі:

  • Вже годі плакати! Нехай із уст смутних Не йде в нас слово безнадії (Володимир Самійленко, I, 1958, 96);
  • Чутки, одна страшніша від другої, інколи вселяли в душу острах і безнадію (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 454);
  • На обличчі його лежав вираз безнадії і розпачу (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 69);

Синонімічний словник української мови

БЕЗНАДІ́Я - безвихідне становище.

Синоніми

БЕЗВИ́ХІДНІСТЬ, БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, БЕЗПРОСВІ́ТОК, БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНІСТЬ, БЕЗВИГЛЯ́ДНІСТЬ, ВІ́ДЧАЙ, РО́ЗПАЧ, РОЗПУ́КА, ПРИРЕ́ЧЕНІСТЬ

Ілюстрації

Медіа

Джерела

  1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  2. Всесвітній словник української мови